Всеукраїнський тиждень права 2018

Всеукраїнський тиждень права 2018

Відповідно до Указу Президента України від 8 грудня 2008 року № 1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права» щороку в тиждень, що включає 10 грудня - День прав людини в Україні, започатковано проведення Всеукраїнського тижня права, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Україна є членом-засновником Організації Об’єднаних Націй, впливової та потужної органiзацiï, чия дiяльнiсть спрямована на захист i дотримання прав людини.

Декларація стала документом, навколо якого зосереджено роботу працівникiв та фахiвцiв у галузi прав людини. Цей документ став також основоположним для забезпечення прав людини в конституціях багатьох країн свiту, що стали учасниками ООН. Украïна не так давно вiдiйшла вiд тоталiтарноï системи й почала iнтеграцiю у свiтове демократичне спiвтовариство.

Ми маємо власний Основний закон України – Конституцiю України, що була прийнята на п'ятiй сесiï Верховноï Ради Украïни XIII скликання 28 червня 1996 року, з якою мають узгоджуватися всi iншi закони, що ïх ухвалює Верховна Рада України.

Розділом ІІ Конституції проголошенi права, свободи та обов’язки людини і громадянина, якi ранiше не закрiплювалися в жоднiй з попереднiх конституцiй: право на повагу гідності, право на свободу та особисту недоторканнiсть, право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право на свободу світогляду і вiросповiдання, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності тощо.

Характерними є й iншi ознаки, що закрiпленi в Конституцiï: визнання прiоритету прав та свобод людини й громадянина, подiл державноï влади на законодавчу, виконавчу й судову.

Конституцiя закрiплює не тiльки основнi форми народовладдя, вона визначає також найважливiшi принципи, правила й процедури здiйснення народом форм влади. Особливо важливо те, що Конституцiєю не тiльки визначаються, а й забезпечуються, гарантуються здiйснення прав i свобод громадян.

Хотілось би наголосити на те, що   у громадянина перед державою є невелика кількість обов'язкiв, один і найсуттєвiший – сплачувати податки.

На законодавчому рівні права і свобода людини і громадянина в Україні забезпечені належним чином та відповідають європейським цінностям. Але для того, щоб людина могла успішно реалізувати свої права, визначені Конституцією та законами, отримувати від суспільства певні матеріальні і духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки та віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватись про державні і громадські справи, а день прав людини потрібно розглядати як можливість накреслити плани для подальшої роботи, а її більш ніж достатньо для всіх.

«Легалізація зайнятості: проблеми та шляхи вирішення»

Виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.
Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.

У Кодексі законів про працю України частину третю статті 24 викладено в такій редакції: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». З 2015 року із Кодексу законів про працю виключено статтю 241, що передбачала обов’язок реєстрації у службі зайнятості трудового договору, укладеного між працівником та фізичною особою, але ж все одно юридичні особи та фізичні особи підприємці несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Легалізація робочих місць - важливе завдання усіх рівнів влади, адже від цього залежить наповнення бюджету і відповідно розвиток територій.
Існуючі форми тінізації економічних процесів обумовлюють наявність в Україні значних обсягів тіньової зайнятості. Поширеними видами тіньової зайнятості є вулична торгівля, послуги населенню з будівництва, ремонтні роботи, ремонт автомобілів, різноманітна посередницька діяльність, дрібнотоварне виробництво в сільській місцевості тощо. Усі ці види діяльності здійснюються, як правило, без патентів, ліцензій, контрактів і не декларуються у податкових органах.

Найбільш поширеними порушеннями законодавства про працю серед суб’єктів підприємницької діяльності були та продовжують залишатись відсутність трудових договорів з працівниками, і, як наслідок, даних про фактичну кількість найманих працівників, також виплата заробітної плати «у конвертах».
Через практику виплат заробітної плати «у конвертах» держава недоотримує значних ресурсів, що негативно впливає на розмір пенсій, надавання якісного медичного обслуговування, створення ефективної системи соціального захисту.
Потрібно, щоб і самі наймані працівники займали чіткішу громадянську позицію, наполягали на укладенні трудових договорів, відстоювали свої права.
Працівники, які одержують гроші „в конвертах”, є заручниками самих себе. Працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій. Працівник, який отримує зарплатню в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату „в конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме 4 173 грн. та у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Збільшаться відповідно і розміри штрафів за порушення законодавства про працю. 

За які порушення і в яких розмірах передбачаються штрафи для юридичних та фізичних осіб – підприємців, що використовують найману працю:

  1.  125 190 грн (30 мінімальних заробітних плат) за порушення:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору

• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час

• виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ;

2.  41 730 грн (10 мінімальних заробітних плат) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

3. 12 519 грн (3 мінімальні заробітні плати) за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

4.  41 730 грн (10 мінімальних заробітних плат) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

5.  4 173 грн (1 мінімальна заробітна плата) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

6. 417 300 грн (100 розмірів мінімальної зарплати) зa недопущення до проведення перевірки стосовно оформлення_трудових_відносин та виявлення нелегальних працівників.

Крім того, ст. 41 КпАП передбачено адміністративну відповідальність керівника підприємства – від 8 500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.