Інформує Південна ОДПІ

Інформує Південна ОДПІ 12 лютого 2018

Щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування

Нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20,0млн.грн., можуть визначатиоб’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20,0 млн.грн. має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Тобто, платник податку, який за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20,0млн.грн. та який подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі не перевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів(20,0 млн. грн.)  має право задекларувати в річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.

При цьому уточнюючі декларації за 1 квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Підвищено граничний розмір обсягу розрахункових операцій для застосування РРО

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 984 (далі – Постанова № 984) внесено зміни до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою № 984, зокрема, підвищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, для окремих форм та умов проведення діяльності, з 200 тисяч гривень на одного суб’єкта господарської діяльності до 500 тис. гривень , та з 75 тис. гривень на один структурний ( відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) до 250 тис. гривень.

Також у Постанові № 984 зазначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив один млн. гривень, обов’язково застосовують РРО відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

Окрім того, пункт 2 Постанови доповнено пунктом 21 такого змісту:

«Дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами».

Також Постановою № 984 внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Також звертаємо увагу, що постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Постанова № 148 та Положення № 148), яке офіційно опубліковано 04.01.2018 та розміщено на веб – сайті Національного банку України.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 148, вона набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, тобто з 5 січня 2018 року.

Визнано такими, що втратили чинність, зокрема, постанову Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 та постанову Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641.

Звертаємо увагу, що у пункті 11 Положення № 148 дано оновлене визначення оприбуткуванню готівки. Відтепер оприбуткування готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), - це здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій)».

Також пунктом 12 Положення № 148 передбачено, що підприємство/установа на підставі цього положення зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі підприємства/установи, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки до банку).